Ні, не зник. Період зараз такий, «жнива». Після короткого перепочинку запустили другий тур проекту твіттер-трансляції виборчого процесу . Спочатку думали, що тільки перший тур відтранслюємо — але процес пішов так, що самі учасники вимагали: «хочемо продовжувати!»
«Дивись, Синьопупенко, яка смішна хфамілія: „Шопен“...»
Гімняно це виглядає хіба що для тих, хто, вступивши до мережевого середовища, не вважав за потрібне вивчити його мову і етикет. На жаль, серед нинішніх користувачів таких більшість.
А писати ІМХО це все одно, що писати «піар» (чи ще краще «пеар») та ще й вважати це лайливим словом.
Як на мене, «потужних сайтів» громадянської журналістики не існує. Існує та або інша спільнота потужних гормадянських журналістів, яка на певному відрізку часу утворилася на певному ресурсі. Але не факт, що саме там вона буде діяти завжди. Це залежить від спільноти, а не від ресурсу (хоча й адміністрація може «на правах господаря» дбати про те, щоб цікава тусовка збиралася саме у них).
А звідси — й відповідь, чому у нас Інтернет (і громадянська журналістика) є «молодіжкою»: тому що саме така спільнота природнім шляхом склалася у «нашому» інтернеті і почуває себе потрібною та комфортною. І я у своїх 45 років (та й ще чимало моїх ровесників) відчувають тут себе на своєму місці, не намагаючись «підмолоджуватися», а просто відчуваючи себе серед людей свого кола, своїх життєвих принципів.
Справа не стільки в «особливостях» вітчизняного Інтернету, скільки в якихось таємничих :)))) процесах самоорганізації суспільних груп… Але це IMHO…
Дякую на доброму слові)) Завдяки саме цим інтернет-штучкам я вже забув. що таке бути вимушено відсутнім у товаристві. Особливо маючи їх у кишені разом з мобілкою. Заважають лише 2 речі: 1 — чимала частина суспільства досі поза цією сферою, 2 — тут можна надовго загубитися ;)
Мова має йти не просто про мобільне знімання, а про мобільну публікацію текстів, фото та відео. На виході маємо прямі репортажі очевидців з місця подій, опубліковані з такою швидкістю, про яку іншим ЗМІ й не снилося, а також експорт цих репортажів у блоги і на сайти з тою самою швидкістю. Для громадських організацій, очевидців, навіть "інсайдерів, засланих у вузьке коло" — те, що треба.
Треба Хмельницький та Вінницю якось присунути ближче ))
Оце і є — кишенькове (в буквальному сенсі, а не підконтрольне олігархам) телебачення )). Мобілка — ядерна зброя громадянського журналіста! До речі, тема «мобілізації» громадянських журналістів достойна окремого навчання та обміну досвідом. Програму вже складено ;)
Перших двоє — так. А третій (Приступа) — то попередній міський голова, якого у 2006 році судом усунули з виборів (так і не реабілітували, хоч був протест Верховного суду, що усунули незаконно). Цей у місцевих ЗМІ — персона нон грата. До такої міри, що навіть вчора по місцевому ТБ у сюжеті про цю акцію згадували про «перше і друге місце» (тобто про двох БЮТівців), а третього ніби й не було.
Щойно чітко відповів сам для себе, чому відсутність «комп'ютера для кожного учасника» не завадила провести тренінг з Web 2.0. Тому, що Web 2.0 — це насамперед не комп'ютерні прибамбаси, а спосіб мислення та життя.
Це підказала мені одна з тез лекції Андрія Маштакова, почута півмісяця тому у Львові:
Етапи медіа-зв'язків людства:
Personal Media — інформація від людини до людини при особистому спілкуванні
Market Media — давній світ (приклад носія інформації — оратор або глашатай на ринку)
Mass Media — є потужний посередник — ЗМІ. Він масово поширює, але він же і обмежує, тому що споживач інформації повністю залежний від ЗМІ.
New Media — Сьогоднішній день. Знову повернулися до першого рівня «від людини до людини», але з сучасними тех. засобами (Інтернет, Web 2.0, соціальні мережі)
Тому у нас і не виникло проблем, а тех.засоби кожен додав до посчутого вдома.
Скажу, можливо. жорстко — але хто НЕ хоче робити подібне, той нехай залишається із застарілими підходами до інформаційної діяльності. та впевнений. що тут у спільноті ретроградів немає: отже, зробите.
А ще цікавішими через кілька днів стане статистика кількості читачів цих проектів.
Фішок, які допомагають різко збільшити кількість читачів, вже існує багато. Власне, вони й складають собою технологічну суть нових медіа.
Знову повертаюся до минулого тренінгу: ми займалися основами громадянської журналістики, однак про нові медіа говорили тільки теоретично і коротко. Чому? Тому, що 1) про ці речі просто неможливо говорити оффлайн; 2) за один раз усього не зробиш.
kmportal