6 березня об 11.00 в приміщенні вінницького прес-клубу (Соборна, 68, експоцентр Торгово-промислової палати) відбудеться майстер-клас на тему «Західні стандарти в журналістиці», який проводитиме Йоганнес Вамберг Андерсен (Johannes Wamberg Andersen).
хочу запропонувати читачам сайт — зручний російськомовний (отже, більш доступний, ніж англомовні аналоги) сайт із громадянської журналістики та нових медій. звичайно, акцент робиться на смерть старих ЗМІ і народження нового покоління.
одного разу я знайшов порівняння Інтернету із станком Гутенберга. для журналістики це рівносильні поняття. як винахід німця свого часу полегшив працю «пражурналістів»(такий термін пропонують деякі дослідники), дозволивши інформації розповсюджуватись більш швидко і стати більш масовою, так і «дитя Пентагону» дозволило знівелювати кордони та заборони. звичайно, необхідні нові фільтри для сприйняття того гіпертекстового та інтертекстового потоків (глибше дослідження зробив проф.Потятиник у книзі «патогенний текст»).
повертаючись до сайту, хочу звернути увагу громадскості на — корисна річ, адже лише розшифровуючи поняття (детермінуючи) ми зможемо наблизитись до суті явищ. базові поняття на те й базові, щоб бути фундаментом для побудови власного погляду. адже неможливо розмовляти про журналістику, оперуючи поняттями із фізики.
цікаві записи і дослідження. сайт стане в нагоді тим, хто бажає займатись новими медіями. ця ніша поки вільна, на відміну від ретро-ЗМІ. до речі, як на мене, рейтинг хештегів відображає список тем, які дійсно цікавлять користувачів.
хто знає, а чи є подібні рейтинги для України, хтось робив дослідження?
тут до мене думка прийшла… на сайті безліч матеріалів типу «ольга-герасимюк-і-ко». чи не надсилати їх на мило «молодіжці» 33-го? як раз їх формат. навіть стиль викладу підходить. ба, навіть, подача інформації. Тетяна Дубогрій зрадіє новим послідовникам, не все ж їй тягнути на собі всі випуски.
на днях спілкувався з одним новоявленим буржуа. зустріч типу «молодих-надо-продвігать-в-журналістікє»(він не перший, мабуть, і не останній). бажаючи показати свою обізнаність і вихованість, сучасний журден зазначив, що кожного ранку він читає свіжі газети (ще б, блін, про круасан з кавою згадав). а я сидів, слухав та ловив себе на думці, що кожного ранку заходжу на 2-3 сайти із новинами, тепер ще й в твіттер та за 5 хвилин залишаюсь в курсі головних подій. згадалось одне дослідження
а найбільше мене дратує, як громадські журналісти намагаються «косити» під «традів». ну нафіга тоді писати на сайти, якщо можна (я про це вище написав) писати до качкопреси на кшталт «33 аналу»? Інтернет-стиль в журналістиці, імхо — це «гонзо» (цілий розділ курсової про це написав). для тих, кому цікаво — ;
доки хворію — є час. ніхто не дзвонить, на підготовку до олімпіади забив, на курсову теж.
сиджу… самовдосконалююсь.
помітив на сайті Твіттер. дайте два!(тобто, на Подільському Майдані ще один). надто корична річ для громадської журналістики. швидко, оперативно, стисло. все, як має бути у сучасній інформаційній журналістиці. така собі он-лайн «біжуча стрічка». але не текстом єдиним славиться тві, а й фото й відео. дуже гарно описав технологію використання твіттера І.Западенко (дуже рекомендую).
— а ця стаття (посилання на неї — теж завдяки малюку тві) корисна буде тим, в кого багато ініціативи і сил. make them!
далі буде…
