Перше. Автор ніде не написав, що наш громадський транспорт є поганим, чи «плохім», це лише спроба проаналізувати плюси та мінуси транспортної системи в нашій і нелише в нашій країні.
Два. В польських «бамажках» на стовпах (а ще німецьких, іспанських, британських, шведських, данських, французьких, литовських…) автор побачив зручність для людини, якій потрібно доїхати з точки «а» в точку «б» і яка не знає місцевості, а знає лише назву зупинки. Тобто така людина приходить на зупинку, вибирає потрібну їй бамажку з огляду на те чи написана на цій «бамажці» назва потрібної йому зупинки і сідає в автобус/тролейбус/трамвай потрібного номеру (маршруту). Автор не буде наполягати, що це найкращий у світі варіант транспортної системи, але кращої йому бачити теж не доводилось.
Три. Часові квитки. Справа звичайно на вибір, хтось ними користується а хтось ні. Але уявіть таку ситуацію. Живете ви десь на електромережі, а доїхати потрібно до київської чи вул. Чехова…і прямих маршрутів не має. Тоді людина купує за 1,25 чи 1,50 грн 40 чи 60 ти хвилинний квиток і доїжджає до потрібного місця зробивши необхідну пересадку. Чому ці квитки зараз неактуальні в нас. Автор думає, що через наявність прямих маршрутів у вигляді мікроавтобусів, що зупиняються на вимогу, в будь-якому місці, називають їх маршрутками… а чи відмовлятись нам від цих маршруток чи ні…це мабуть наш спільний вибір…може нас і так все влаштовує:)
цікаве спостереження про повноцінний обід. і навіть, на перший погляд викликає довіру, допоки не зайнятися арифметикою.
Якщо зважити, що людина так влаштована, що «скільки б не поїв, а все одно поїв один раз», то обідати має щодня.
Отже вартість мінімального обіду в 15 грн., множимо на 30 днів і отримуємо 450 грн.
А ще в житті бувають сніданки та вечері. Припустимо, що ця харчо-одиниці коштує 10 грн. (ха-ха! я явно прилетіла з Марса, але нехай), — 20 грн (вартість, нагадую, сніданоку та вечері) множимо знову ж таки на 30 днів. Отримуємо вже 600.
Це вже більше, ніж отримав у світлий степендіальний день.
І вже мова не йде про проїзд в громадському транспорті, придбання зошита-ручки-паперу чи похід, приміром, в кіно… І решту необхідних, для молодого студентського організму корисних, перепрошую, розваг.
Ви скажите, що нема чого студенту розважатися — хай їсть і вчиться!!!
Правильно!!! Погоджуюсь я з вами обома руками!!! Нама чого!!!
І тим більше, вартість їжі можна радикально знизити. Якщо, прикладом, харчуватися капустою. Бо сказав прЇМЬЄр-міністр в свій час, що цей овоч у нас дуже доступний.
Хочу сказать только про один момент данной статьи, ВНТУ столовая — полноценный обед с мясом 15-16 грн. При стипендии в 700-800 грн. можно вполне позволить себе нормальный обед в столовой.
И в очередной раз поднимается тема нашего «плохого» общественного транспорта. Это уже как традиция.
По моему, все было уже сказано намного раньше. Вот только единственный вопрос к автору — где вы увидели удобство в польских «бамажках» на столбах? И все ли зарубежное является эталоном? Например как часовые билеты? Честно говоря приехав в другую страну, очень неудобно бывает разбираться в особенностях работы общественного транспорта, оплаты, пересадок и т.д., но это просто неизбежно. Так что говорить что это удобно или это, нельзя, просто подругому.
до речі рівно рік назад, теж 25 грудня волонтери їздили з подібною місією в Піщанку. Гарна традиція, треба буде продовжити! Так тримати! І дякуємо всім причетним до фестивалю. Ви всі молодці!
справді, якось в них це завжди так виходить… як тільки одне ремонтують...інше ламається:( як каже прізідєнт Білорусі… тільки за яйця взялись… м'ясо зникло...і навпаки:)
Ну що ж. Нарешті закінчена епопея із закриттям дитячої передачі «Світанок». Сьогодні мав зустріч із директором телеканалу ІСТВ. Перша його фраза:«Передачі не буде». Отже українську дитячу передачу на каналі ІСТВ закрито остаточно. І оголошення на сайті каналу про скоре відновлення «Світанку»-неправда. Хоча листи від дітей все приходять і приходять. А дітей обманювати не можна. Передачу треба зберегти. Для українських діток потрібні казки і доброта а не тупі шоу і кіно про бандитів і мєнтів.
22 Декабрь в 23:18
На стіні Сашка Лірника у Фейсбуці
але розрахунок в них вірний. якби назвались вчителями чи бухгалтерами, то ніхто б їм нічого не дав, бо ці професії якось не зовсім тягнуть на злодійські. а от за «правоохоронцями» ця слава закріпилась міцно. так що тут є два варіанти: або це були шахраї, або менти (як в старому анекдоті — masz dwa wyjścia).
кожен заробляє як вміє:)
люди собі мабуть подумали, що якщо вже влада народ грабує, то чому б і їм не спробувати. треба бути обережним… такий тепер світ :(
Дякую, Юрко. Але твоя допомога не знадбилася, вчора зателефонувала Лариса і ми все виправили протягом кількох хвилин, і без звинувачень у питаннях культури.
Це, Юра, не питання культури, а просто елементарне незнання про кнопку з ножицями :)
Хоча, тобі відніше мабуть.
ну хіба це проблема розбити статтю про подію на дві частини — те що видно на головній і те що видно при відкриванні повної статті… мені здається що якщо б всі користувачі просто не робили цього то сайт просто неможливо було б читати… це було б довге-довге простирадло. стосовно кнопки, то це виглядає так: ставите курсор в тому місці де хочете зробити розділення і тиснете на малуночок у вигляді ножниць, якщо все добре то повинно зявитись на місці розділення слово "". і все. все досить просто. і дякую, що все ж «розбили» статтю на дві частини.
буду радий якщо зміг допомогти.
babaj