Беззаперечно, найпопулярнішою подією кожного літа вже протягом багатьох десятиріч є вступна кампанія. Щоправда, останні два роки правила гри в тут радикально змінилися. Логічно, що зміна правил, тягне за собою і цілу низку нових сподівань, побоювань та, незрозуміло, але факт, – забобонів. Отже, вкладання документів зі сподіваннями на «жаданий прохідний» завершилося. В цій статті хочу звернутися до казусів, з якими стикнулися абітурієнти. З огляду на світові проблеми економічної кризи, проблем з екологією та космічними дірами, вони здаються надто мізерними, проте….

Одним із найвідвідуваніших порталів в Інтернеті беззаперечно став vstup.info, який просто не витримував навал цікавих. Так що сподівання більш як 400 тисяч абітурієнтів на те, що після подачі документів можна було розслабитись і просто чекати на результат мало виправдались. Перевірити свій рейтинг в переліку конкурентів можна було хіба що на світанку чи пізно вночі – вдень сайт справно видавав помилку при завантаженні.

Попри прогнози про малу кількість випускників, абітурієнтів у Вінницькому національному технічному університеті стало вдвічі більше. Три четверті з них подали копії документів, практично всі говорили, що «шукають щастя», принаймні в трьох ВНЗ одночасно. Втричі збільшилась кількість пільговиків, проте й вони не диктували погоди – всього по університету на перший рік навчання рекомендовано 64 претендента. Чи всі вони оберуть для навчання політехнічний університет – питання відкрите.

Випускники шкіл не отримали сертифікати ЗНО і перші два дні вступної кампанії у Вінницькому національному технічному університеті буди дивовижно спокійними. До найрейтинговошого факультету менеджменту в перший день подав документи лише один абітурієнт, який звільнився із лав армії. Таким чином – бюджетні кошти на утримання приймальної комісії протягом двох днів можна вважати витраченими даремно. В масштабах держави це надто мало, скажете ви? Тоді помножте ці два дні на кількість ВНЗ у країні і отримайте більш вражаючий результат.

Ближче до завершення терміну подачі документів основна проблема була у пере- поданні документів з факультету на факультет – найнаполегливіші все ж скористалися послугами сайту vstup.info та прорахували свої шанси на вступ. Абітурієнти, здається, навіть уві сні писал-переписували і знову писали заяви, остаточно заплутавшись в назвах університетів-факультетів-спеціальностей та напрямків підготовки. В результаті – до найрейтинговошого факультету менеджменту подали документи 547 вступників, це на 210 місць, з яких тільки 35 держзамовлення. Із них 18 місць займуть пільговики, ще 99 абітурієнтів зможуть скористатися перевагами як медалісти, переможці олімпіад, випускники фізико-математичної університетської школи. Максимальний бал на цей факультет складає 370,5 десятий бала.

Чи варто казати, що більшість вступників сподіваються втрапити на бюджетну форму навчання? Оплата одного року навчання у Вінницькій політехніці складає сім з половиною тисяч гривень на денній формі навчання, та чотири з половині тисячі на заочній. З огляду на ціни у інших університетах, та рейтинг нашого політехнічному – це не так багато. І претендентів на такі умови чимало. Отже – залишається сподіватися, що країна не залишиться без талановитих інженерів. Надто мало абітурієнтів, які чітко визначилися з вибором спеціальності. За одних безапеляційно вирішували батьки. Інші – консультувалися, вочевидь, з авторитетними друзями. Ще, досить вагома частка, орієнтувалися на прохідний бал, порівнюючи його з цифрами в своєму сертифікаті. Наскільки ця цифра відповідала пріоритетам абітурієнтів що до майбутнього фаху – невідомо.

Стало цілком очевидно, що вступна кампанія, то справа не тільки університетів, центру оцінювання якості освіти та профільного міністерства. До проблем майбутніх студентів залучені інші міністерства, відомства та установи. Прикладом тому – проблеми вступників, які мають право скористатися пільгами. Увагу членів приймальної комісії привернула абітурієнтка, батько якої загинув у Афганістані. Проте, дівчина повідомила, що немає жодних пільг. Так її в свою чергу переконали працівники соціальних служб у рідному місті. По консультацію довелося звернутися до обласних служб соціального забезпечення. Абітурієнтка отримала, як то кажуть, сатисфакцію, проте – залишилось відкритим питання про професійність працівників районних служб. Інший бік – списки абітурієнтів, які закінчили інтернатні установи. Не всі вони є сиротами, а отже, — користуються пільгами. Служби, які готували ці списки та надсилали у вищі навчальні заклади мають бути уважнішими.

За правилами прийому до вищих навчальних закладів, вступник має подати документ, який доводить, що він є громадянином України. Вступник із Черкащини протягом року оббивав пороги Монастирищенського паспортного столу. Дарма. Тамтешні служби не спромоглися видати йому документ. Добре, що хлопець мав приписне свідоцтво із військомату. А якби схожі проблеми виникли у дівчини? Звичайно, випадок поодинокий, але ж – на помилках маємо вчитися.

Іще один рубікон. У вигляді адміністрацій технікумів, ліцеїв, приватних гімназій. До приймальних комісій звертатися абітурієнти, які не мали атестатів про здобуту середню освіту. Диплом про спеціальність – ось він, будь ласка. Проте – Наказом Міністерства освіти і науки визначено Умови прийому до вищих навчальних закладів України, де чітко вказано перелік документів, які абітурієнт має подати до приймальної комісії. Серед них – документ державного зразка про повну загальну середню освіту (тобто атестат). Дипломи часто містять інформацію про успішність зі спеціалізованих предметів. У одного із абітурієнтів в атестаті приватної гімназії були відсутні оцінки практично із половини шкільних предметів.

Окрема мова про пільговиків-інвалідів. Міністерством праці та соціальної політики визначені певні обмеження по здоров’ю для вступників на певні спеціальності. Діагнози, які мають вступники-інваліди не оприлюднюються, а. отже – існують ризики, що людина, яка отримає ту чи іншу спеціальність, одразу ж матиме дискваліфікацію за фізичним станом. Тим більше – для інвалідів немає єдиної форми довідки. Можливо, в довідках лікар має визначати чи може його пацієнт, хворий, приміром, на епілепсію, стати будівельником. Чи людина, яка має поганий зір, все життя просидіти перед комп’ютером.

І ще проблеми, які були спричинені лише неуважністю людей, які виписують документи. До сертифікату одного із вступників «вкралася прикра помилка» — у хлопця по-батькові — Володимирівна. На запит до центру оцінювання якості освіти відповіли, що абітурієнт має сам з’явитися до центру та виправити помилку. Проте – для гарячої пори вступної кампанії не зовсім приємні на вчасні клопоти. У іншого вступника виявили розбіжності у написанні прізвища в паспорті та інших документах. Помилка лише в одній букві також вартувала зайвих нервових напружень. Зрозуміло, що за такими «ляпами» мають в першу чергу слідкувати абітурієнти, та їх «групи підтримки», проте – хотілося більшої відповідальності від тих, для кого такі помилки вже є службовою недбалістю.

Звичайно, то лише короткий перелік найбільш цікавих та прикрих випадків, з якими довелося стикнутися протягом 29 гарячих вступних днів. І всі вони не вимагають якихось серйозних зусиль, наказів та досліджень для ефективного усунення.

Насамкінець, хочеться привітати тих, хто з вересня стане називатись студентом. Поспівчувати тим, хто в наступному році знову змушений буде складати тести і знову торувати шлях до вступу.

ПРЕС-СЛУЖБА
«НАШЕ ПОДІЛЛЯ»