Невелике життєве спостереження на тему наскільки близькими і доступними для наших громадян стають «наукові досягнення» в руках шарлатанів-заробітчан.

Під час обідньої перерви «лечу» додому до голодної після школи дитини. Дуже поспішаю, тому не сильно оглядаюсь.
І ось краєм ока помічаю: на трамвайній зупинці сидить жіночка, на грудях якась табличка.
Думаю: «ну, ось знов збирають пожертви хворим родичам або погорільцям, або на білет додому».
Але перед нею стоїть столик – це вже невідповідність образу банального прохача милостині.
Приглядаюсь ближче до таблички… Надпис мене так здивував, що я ледве шиї не звернула, перечитуючи його на бігу:
«Комп'ютерна діагностика організму»
!!!?
Уявіть собі, діагностика, що рекламується прямо на трамвайній зупинці, прямо тут же і продають панацею від всіх хвороб у пузатеньких таких баночках-скляночках із чудодійним порошком.
А навколо вже оформилась черга людей, готових тут же продіагностуватись, тут же й придбати ліки від всіх хвороб, виявлених таким чином.

Дивно, здається, всі вже не раз були попереджені засобами мас-медіа про псевдо-ефективність такої діагностики та ліків, що продаються квазі-ескулапами. А люди «ведуться» знов і знов?
P.S. Хотіла навіть сфотографувати цю колоритну жіночку, але, коли верталась з обідньої перерви, її на зупинці Студентській вже не було.