Цикл різдвяних свят добігає фіналу. За давньою звичкою жаліємося, що втомилися святкувати. До речі, зважте – так само натхненно, як зовсім недавно скаржилися на купу роботи та сірі будні. Егеж, любимо ми поплакатися. А може від того, що зовсім не вміємо святкувати?
Раніше ми вже говорили про пісні, якими наші пращури вшановували Різдво. Кожне наступне покоління додавала до народної скарбнички свого креативу. І зараз лунають давні, сучасні та осучаснені колядки та щедрівки. Які найкращі? Кожен вирішує для себе.
Наші герої із Погребища вітають своїх рідних та сусідів ось так:
І для цікавих – відкриємо завісу «знімальних технологій». Щоб якісно записати всю щедрівку, бо на дворі, та ще й на морозі, та й ще під час ходи засніженими вулицями, співається, знаєте, трохи заважко і знімкувати непросто. Щоб вийти з цієї ситуації і дати вам можливість послухати щедрівку із Погребища з насолодою, ми вдалися ось до такого трюку. Під час запису в Будинку культури, один із членів знімальної групи виліз на стіл, взяв до рук мікрофон, обступили нашого товариша зі столом та мікрофоном і заспівали від А до Я. Потім отриманий звук підклали під відео. І отримали «звйоздний» ролік. Отаке наше непросте журналістське життя.
і Дід Мороз і Снігуронька це вигадки атеїзму, а Різдво це християнське свято тому думаю ні одного ні другої тут не треба, їм місце на дитячих новорічних святкуваннях)))
Прямі наслідки толерантності: у Донецьку кавказці б'ють українських журналістів і громадських діячів і називають це самообороною від скінхедів. bit.ly/z0HMzK
Коментарі (4)
RSS згорнути / розгорнутиgapochka
svetophil
vitiok
EvheniusPoluelf
Тільки зареєстровані й авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.